Річниця повномасштабного вторгнення
Рік тому о 4.55 Україна здригнулась від перших ворожих ракет...
Рік тому для нас, Українців, цей день став шоком.
За цей рік ми навчилися жити під звуки сирен, ми навчилися шукати безпечні місця у своїх домівках, а дехто, за кордоном. Ми навчилися піклуватися не лише про себе, а і про тих, хто поряд з нами. Ми дуже всі змінилися. Одні дні змінювали інші, і кожен з нас, може назвати ті хвилини, які йому запам'яталися найбільше. Це були хвилини страху і хвилини щастя, хвилини відчаю і хвилини радості, хвилини болю і хвилини гордості.
Спілкуючись зі своїми учнями, ми згадували різні моменти таких днів, згадували де були, що думали у ті хвилини, які запам'ятались. І в якийсь момент, один з хлопчаків сказав: " А мені запам'ятались стільки нових фраз, які стали просто крилатими! Бо війна об'єдує нас цими висловами!" Що ж це за вислови, що об'єднали нас, Українців...
-"Доброго вечора, ми з України!" (фраза з музичного треку);
-"Руський воєнний корабль іди на..." (відповідь Захисника Романа Грибова з о.Зміїний);
-"путін -хуйло!" (приспівка футбольних фанатів з Харкова);
-"Мені потрібна зброя, а не евакуація!" (слова Президента Володимира Зеленського);
-"Скажи "Паляниця" (наш Український пароль);
-"Можете використати весла" (слова екіпажу грузинського судна, що відмовилися заправляти паливом руські кораблі);
-"Ти хотів землі цієї, тож тепер змішайся з нею!" (слова з пісні "Колискова для ворога");
-"Хто взяв меч, від меча й загине" (Новий Завіт);
- "Відбій повітряної тривоги!"....
-"Вірю в ЗСУ! Слава Героям! Слава Нації! Смерть ворогам!" (вислови гордості Українця)
В цей день, річниці початку повномаштабної війни в Україні, хочу висловити велику Подяку нашим Захисникам. Ви - є нашою опорою, нашою вірою у Перемогу! Ви - затишок наших домівок. Ви - спокій наших дітей, наших близьких. Ви - наше життя, яке у Ваших руках.
