Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

у Державному навчальному закладі

«Малинський  професійний ліцей»

Терміни та їх визначення, що вживаються в положенні

Академічна доброчесність – сукупність  етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або   наукових (творчих) досягнень.

Академічний  плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

Інструмент - засіб, що використовується для досягнення або здійснення чогось.

Критерій  - мірило для визначення, оцінки предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації.

Механізм – внутрішній устрій, система функціонування будь-чого, апарат будь-якого виду діяльності (словар Ушакова).

Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень  від цілей.

Не об’єктивне оцінювання - відоме завищення або заниження оцінки результатів  навчання здобувачів освіти.

Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.

Положення - нормативно-правовий або локально-правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності державних органів, структурних підрозділів органу, а також установ, організацій і підприємств (філій), що їм підпорядковуються, тимчасово створюваних комісій, груп, бюро тощо; описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.

Правило - принцип, яким керуються у співжитті, у праці, в поведінці.

Процедура – офіційно встановлений чи у звичайний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.

Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання.

Стратегія  - загальний, недеталізований план, що охоплює довготривалий проміжок часу; спосіб досягнення складної мети.

Стратегія - довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до не визначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі.

Хабарництво - надання (отримання) учасником  освітнього процесу чи  пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або не матеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

Розділ 1

Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості професійної (професійно-технічної) освіти (далі – Положення) є локальним нормативним документом Державного навчального закладу «Малинський професійний ліцей» (далі – ДНЗ «Малинський ПЛ»), який регламентує зміст і порядок функціонування внутрішньої системи забезпечення якості    (далі – ВС) підготовки кваліфікованих робітників з професій напрямків підготовки:

- загальних для всіх галузей економіки;

- загальних професій електротехнічного виробництва;

- швейного виробнитцва;

- громадського харчування;

- сільського господарства.

Положення розроблено відповідно до вимог  розділу V «Забезпечення якості освіти», Закону України «Про освіту», Закону України «Про загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта» на період до 2027 року; згідно з освітніми стандартами з професій напрямків підготовки: загальних для всіх галузей економіки,  загальних професій електротехнічного виробництва, швейного виробнитцва, громадського харчування, сільського господарства, Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом МОН 30.05.2006 року № 419; наказу МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 221 від 18.02.2019), критеріїв оцінювання  навчальних досягнень здобувачів освіти (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодь спорт від 13.04.2011 року № 329, Статуту                      ДНЗ «Малинський ПЛ» (затвердженого наказом МОНУ № 991 від 05.09.2014.) та інших нормативно-правових актів.

ВС професійної (професійно-технічної) освіти (далі – П(ПТ)О) – це цілісна система об'єктивних та обґрунтованих діагностичних й оціночних процедур, сукупність організаційних, методичних і нормативних документів, що регламентують ефективне управління якістю П(ПТ)О.

Мета ВС П(ПТ)О полягає в об'єднанні й інтеграції організаційних, кадрових, матеріально-технічних та наукових та навчально-методичних ресурсів ДНЗ «Малинський ПЛ»  для забезпечення високої якості підготовки конкурентоздатних кваліфікованих робітників, які  досконало володіють загально-освітніми, загальнопрофесійними, професійними та ключовими компетентностями у відповідності з існуючими та перспективними потребами суспільства, ринку праці та особистості.

Завданнями ВС П(ПТ)О є:

- дотримання вимог законодавства України в галузі П(ПТ)О;

- контроль за реалізацією державних стандартів П(ПТ)О та виконанням робочих навчальних програм (далі – РНП);

- моніторинг фахового рівня педагогічних працівників, створення необхідних умов для його підвищення, експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

- моніторинг якості знань, умінь, навичок і компетентностей здобувачів освіти, розроблення рекомендацій щодо покращення їх навчальних досягнень;

- удосконалення навчально-матеріальної бази ДНЗ «Малинський ПЛ» відповідно до вимог державних стандартів П(ПТ)О та підприємств-замовників кадрів;

- забезпечення співпраці з роботодавцями на умовах соціального партнерства;

- створення цифрового методичного забезпечення освітнього процесу;

- створення інноваційного навчально-методичного середовища, що грунтується на актуальних педагогічних методах і методиках, новаторських виробничих, інформаційно-комунікаційних та мультимедійних технологіях;

- забезпечення вільного багатоканального доступу до світовихосвітніх та наукових ресурсів через мережу Інтернет в усіх приміщеннях ДНЗ «Малинський ПЛ»;

- організація дослідно-експериментальної роботи та впровадження її позитивних результатів у освітній процес;

- впровадження актуальних програм з виховання та творчого розвитку здобувачів освіти;

- оптимізація соціально-психологічного середовища ліцею;

- використання фінансових коштів відповідно до завдань ВС П(ПТ)О;

- контроль стану прозорості освітньої діяльності ліцею та оприлюднення інформації;

- моніторинг результатів реалізації управлінських рішень керівництва ліцею та розроблення рекомендацій щодо підвищення рівня управлінської культури та освітнього менеджменту.

ВС ліцею ґрунтується на принципах:

- автономії ліцею;

- усвідомлення членами педагогічного колективу відповідальності за якість П(ПТ)О та освітньої діяльності ліцею;

- визнання необхідності розроблення стратегії, політики та процедур забезпечення якості П(ПТ)О та освітньої діяльності ліцею;

- орієнтації на поточні й майбутні потреби споживачів освітніх послуг, прагнення до перевищення їх очікувань;

- прийняття управлінських рішень на основі аналізу своєчасної, повної й об’єктивної інформації;

- уникнення конфлікту інтересів;

- системного підвищення кваліфікації, самонавчання та самоудосконалення педагогічних працівників;

- управління освітньою діяльністю ліцеюта відповідними ресурсами, як системою взаємопов’язаних процесів;

- співробітництва з усіма зацікавленими сторонами.

Розділ 2

Структура ВС П(ПТ)О

ВС П(ПТ)О ліцею містить наступні складові:

1. Стратегія та процедури забезпечення якості П(ПТ)О.

2. Освітнєсередовище (далі – ОС).

3. Система оцінювання здобувачів загальної середньої освіти та П(ПТ)О (далі – СОЗ).

4. Педагогічна діяльність педагогічних працівників (далі – ПДПП).

5. Управлінські процеси ліцею (далі - УП).

6. Механізми реалізації ВС П(ПТ)О.

Основними напрямами, за якими здійснюється оцінювання рівня якості освітньої діяльності ліцею є ОС, СОЗ, ПДПП, УП. До кожного з них сформовані компоненти (вимоги/правила), критерії та індикатори (показники) оцінювання.

Стратегія та процедури забезпечення якості освітньої діяльності ліцею і механізми реалізації ВС П(ПТ)О наведені у розділах  3 і 7; критерії і процедури оцінювання стану освітнього середовища – у розділі 4, критерії і процедури оцінювання здобувачів повної загальної середньої освіти та П(ПТ)О - у розділі 5, критерії і процедури оцінювання управлінської діяльності керівництва ліцею – у розділі 6.

Компоненти (вимоги/правила) розподіляються за напрямами оцінювання наступним чином.

1. Освітнє середовище:

- забезпечення безпечних  і  нешкідливих  умов  навчання та  праці у ДНЗ «Малинський професійний ліцей»;

- забезпечення безпечних  і нешкідливих умов навчання та праці (на підприємствах під час виробничої практики);

- забезпечення безпечних і нешкідливих умов проживання у гуртожитку;                    

- створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;                                                                                                                      

- формування розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору;

-  забезпечення дистанційного навчання (у разі потреби).

2. Система оцінювання здобувачів освіти:

- наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень; 

- застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування навчальних досягнень кожного здобувача освіти;                                                                                                                                  - спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання;

- академічна доброчесність здобувачів освіти.

3. Діяльність педагогічних працівників:

- ефективність планування  педагогічними  працівниками  своєї діяльності,         використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу                                    з метою формування (досягнення) загальноосвітніх, загальнопрофесійних,                           ключових та професійних компетентностей здобувачів освіти;                                                                                                                                - постійне підвищення професійного рівня, педагогічної та фахової майстерності педагогічних працівників;

- налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками (особами, які їх замінюють), працівниками ліцею;

- організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності;                                              

- наявність відкритої, прозорої і зрозумілої процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ліцею.                             

4. Управлінські процесиліцею:

- організаційно-правові засади діяльності ліцею;

- формування контингенту здобувачів освіти;

- наявність стратегії, програми розвитку та системи планування діяльності ліцею, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;

- формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;

- ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;

- організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії ліцею з місцевою громадою;

- організація освітнього процесу на основі конструктивної співпраці з роботодавцями (представниками роботодавців), їх організаціями та об’єднаннями;

-  результативність (якість) освітньої діяльності;

-  формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності;

- наявність відкритої, прозорої і зрозумілої процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

-   стипендіальне забезпечення та соціальний захист здобувачів освіти;

- раціональність та ефективність використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази.

Розділ 3

Стратегія  та процедури забезпечення якості П(ПТ)О

Стратегія забезпечення якості П(ПТ)О (далі – Стратегія) є визначальним чинником стратегічного управління освітньою діяльністю ліцею і складовою частиною Стратегічного плану розвитку Державного навчального закладу «Малинський професійний ліцей»                        на 2020-2023 роки.

Стратегія формується педагогічним колективом ліцею під керівництвом його директора. Колегіальним органом управління ліцею, який визначає Стратегію та затверджує процедури забезпечення якості П(ПТ)О, є педагогічна рада. Втілення в освітню діяльність затвердженої Стратегії здійснюється на всіх рівнях управління ліцею. Кожен педагогічний працівник в межах своїх повноважень несе персональну відповідальність за її реалізацію.

Основними засадами Стратегії є:

- забезпечення якості П(ПТ)О як головного пріоритету стратегічного управління освітньою діяльністю ліцею шляхом дотримання встановлених процедур за підтримки і відповідальності усіх учасників освітнього процесу;

- реалізація місії ліцею щодо підготовки кваліфікованих робітників з актуальних на ринку праці професій і кваліфікацій, здатних професійно і творчо розвиватись, впроваджувати нові виробничі технології, бути мобільними та адаптивними до швидкозмінюваних умов праці.

Стратегія щодо забезпечення якості П(ПТ)О та освітньої діяльності ліцею реалізується під контролем директора ліцею шляхом виконання відповідних процедур, в тому числі:

- оприлюднення критеріїв, правил і процедур оцінювання рівня набутих знань, умінь, навичок і компетентностей здобувачів освіти, забезпечення освітнього процесу необхідними ресурсами;

- забезпечення стабільного функціонування інформаційних систем для ефективного управління закладом, здійснення процесу розроблення та оприлюднення критеріїв, правил і процедур діяльності педагогічних працівників тощо.

Стратегія та процедури забезпечення якості П(ПТ)О грунтуються на наступних принципах:

- процесного підходу, що передбачає діяльність ліцею як сукупність освітніх процесів, що спрямовані на реалізацію визначеної стратегічної мети (в цьому випадку управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю);

- цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості визначеній меті забезпечення якості освітнього процесу;

- розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовищ, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

- партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу;

- відповідності  освітнім стандартам П(ПТ)О;

- відповідальності ліцею щодо забезпечення якості П(ПТ)О та освітньої діяльності;

- системності в управлінні якістю П(ПТ)О на всіх стадіях освітнього процесу;

- здійснення обґрунтованого моніторингу якості П(ПТ)О;

- довіри та готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;

- відкритості і прозорості, що передбачає відкритий доступ до інформації про процеси, які відбуваються в ліцеї на всіх етапах забезпечення якості П(ПТ)О.

ВС П(ПТ)О в ліцеї передбачає здійснення таких процедур і заходів:

1. Розроблення й оновлення нормативно-методичної бази з питань забезпечення якості П(ПТ)О та освітньої діяльності у ліцеї.

2. Сприяння формуванню академічної культури здобувачів освіти.

3. Організація і здійснення моніторингу якості П(ПТ)О та освітньої діяльності за такими напрямами:

- якість освітнього процесу (якість проведення уроків теоретичного і виробничого навчання, функціонування освітнього середовища; задоволеність здобувачів освіти рівнем викладання, педагогічних працівників – умовами праці;

- якість робочих навчальних планів і освітніх програм;

- якість умов, необхідних для здійснення освітнього процесу (рівень підготовки здобувачів освіти, слухачів; кадрове, матеріально-технічне, навчально-методичне, інформаційне забезпечення, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних працівників);

- якість результатів освітнього процесу (успішність здобувачів освіти, рівень сформованості загальних, професійних і ключових компетентностей, працевлаштування випускників);

4. Періодичний аналіз та перегляд робочих навчальних планів і робочих навчальних планів щодо їх відповідності нагальним вимогам ринку праці, потребам здобувачів освіти.

5. Організація опитувань (анкетувань, оцінювань тощо) здобувачів освіти та педагогічних працівників з питань якості організації освітнього процесу.

6. Забезпечення наявності та безперебійної роботи інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;

7. Інформування усіх зацікавленищх сторін про стан якості П(ПТ)О й освітньої діяльності ліцею через інформаційні ресурси.

8. Формування (на підставі моніторингових досліджень) рекомендацій щодо управлінських рішень з підвищення якості П(ПТ)О та освітньої діяльності.

9. Забезпечення дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками ліцею та здобувачами освіти, у тому числі недопущення академічного плагіату.

Розділ 4 

Освітнє середовище ліцею

Оцінювання рівня забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання та праці в ліцеї здійснюється за наступними критеріями:

1. Будівлі, споруди, приміщення і територія ліцею є безпечними і нешкідливими для навчання та праці.

2. Ліцей забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітніх програм з професій.

3. Здобувачі освіти та працівники ліцею обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

4. Працівники та здобувачі освіти обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками ліцею чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.

5. У ліцеї створені умови для харчування здобувачів освіти і працівників;

6. У ліцеї створені умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.

7. У ліцеї застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу,  професійної адаптації працівників.

Оцінювання рівня забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання та праці (зовнішнє освітнє середовище ліцею) на підприємствах під час виробничої практики здійснюється за наступними критеріями:

1. На час виробничого навчання і виробничої практики  здобувачі освіти забезпечуються робочими місцями, безпечними і нешкідливими умовами праці відповідно до освітньої програми (освітніх програм) та угод.

2. Під час проходження виробничого навчання і виробничої практики праця здобувачів освіти не використовується для цілей, не передбачених освітньою програмою (освітніми програмами).

Оцінювання рівня забезпечення безпечних і нешкідливих умов проживання в гуртожитку здійснюється за наступними критеріями:

1. У гуртожитку забезпечені необхідні умови для проживання, самостійної роботи, відпочинку, побуту, фізичної культури, виховної роботи, у тому числі проживання та навчання осіб з інвалідністю.

Оцінювання рівня створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації в ліцеї здійснюється за наступними критеріями:

1.  Ліцей планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в ліцеї.

2. Правила внутрішнього розпорядку ліцею забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.

3. Директор та заступники директора (далі – керівництво) ліцею, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви.

Оцінювання рівня формування розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору ліцею здійснюється за наступними критеріями:

1. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння загальнопрофесійними, ключовими, професійними компетентностями та наскрізними вміннями, ведення здорового способу життя.

2. У ліцеї створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека тощо).

3. Ліцей планує та реалізує заходи щодо залучення здобувачів освіти та педагогічних працівників до позаурочної діяльності.

4. Ліцей спроможний організувати, запровадити та здійснити ефективне дистанційне навчання (у разі потреби).

Розділ 5

Система оцінювання здобувачів

5.1 Критерії і процедури оцінювання здобувачів повної загальної середньої освіти

Критерії і процедури оцінювання здобувачів повної загальної середньої освіти (далі ЗСО) старшої школи визначаються на основі положень відповідних наказів Міністерства освіти і науки України щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів ЗСО із загальнооосвітніх навчальних предметів, передбачених відповідними робочими навчальними планами.

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів ЗСО старшої школи (10-11 класи) здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12 (відповіднодо наказу МОН Українивід 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»). Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення здобувачів ЗСО з предметів інваріантної складової відповідних робочих навчальних планів ліцею.

Державна підсумкова атестація осіб, якіз добувають загальну середню освіту у ліцеї, відбувається відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 р. № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (із змінами).

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів ЗСО реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнівської молоді з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними робочими навчальними планами.

Навчальні досягнення здобувачів ЗСО оцінюються відповідно критеріїв, визначених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 13.04.2011р. №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти (вихованців) у системі загальної середньої освіти».

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів

з предметів загальноосвітньої підготовки

Процедурами оцінювання навчальних досягнень здобувачів ЗСО є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Форми проведення видів контролю, їх кількість визначаються робочими навчальними планами та поурочно - тематичними планами викладачів.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень здобувача ЗСО в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог робочих навчальних планів. Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень здобувачів ЗСО є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми з метою визначення рівня розуміння і первинного засвоєння вихованцями окремих елементів змісту теми, зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем уроків, закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізації перед вивченням нового матеріалу. Результати поточної перевірки фіксуються в  балах.

Формами поточного оцінювання є:

- індивідуальне, групове та фронтальне опитування;

- робота з діаграмами, графіками, схемами;

- робота з контурними картами;

- виконання здобувачами освіти різних видів письмових робіт;

- взаємоконтроль здобувачів освіти  у парах і групах;

- самоконтроль тощо.

В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма оцінювання навчальних досягнень здобувачів ЗСО.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи викладача на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень здобувачів ЗСО підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Тематичне оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється у формі тематичної контрольної роботи після опанування програмової теми чи розділу. У разі, коли тема розрахована на велику кількість годин, її розподіляють на логічно завершені частини - підтеми. Якщо ж програмова тема невелика за обсягом, то її об'єднують з однією або кількома наступними темами. Тематична оцінка в балах виставляється з урахуванням усіх поточних оцінок, отриманих під час вивчення теми (підтем).

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності учнів.

Перед початком вивчення чергової теми всі здобувачі освіти мають бути ознайомлені з:

- тривалістю вивчення теми (кількість занять);

- кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення;                                      - умовами оцінювання.

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень здобувачів ЗСО.

Вихованці ліцею мають право на підвищення семестрової оцінки.

Річна оцінка виставляється на основі семестрових оцінок також з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень здобувачів ЗСО.

Облік результатів контролю ведеться викладачами у відповідних журналах.

5.2 Критерії і процедури оцінювання здобувачів освіти

Критерії і процедури оцінювання здобувачів освіти визначаються увідповідності до «Типових критеріїв оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти  (слухачів) з професійної підготовки у системі професійно-технічної освіти» (далі –Типових критеріїв) та вимог стандартів П(ПТ)О шляхом їх конкретизації відповідно до змісту навчальних предметів (модулів) загальнопрофесійної, професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки, форм організації і контролю освітнього процесу, видів діяльності учнівської молоді.

Об'єктами оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти із загальнопрофесійної та професійно-теоретичної підготовки є загальнотехнічні, професійні, технологічні, спеціальні знання й  компетентності, здобуті в процесі оволодіння відповідними навчальними предметами та уміннями і навичками застосовувати ці знання при виконанні як типових, так і нестандартних завдань в межах робочих навчальних планів, освітніх програм.

Об'єктами оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з професійно- практичної підготовки є уміння застосовувати здобуті професійні знання ікомпетентності для виконання навчально-виробничих або контрольних завдань.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є: контролююча, навчальна, діагностико-коригуюча, стимулюючо-позитивна, виховна.

При визначенні навчальних досягнень здобувачів освіти з професійно- теоретичної підготовки аналізу підлягають:

- рівень самостійності при здійсненні пізнавальної діяльності, відповідях та виконанні практичних завдань з допомогою, з частковою допомогою, з консультативною допомогою викладача, самостійно;

- рівень відтворення навчального матеріалу: рівень розпізнання, рівень запам'ятовування без розуміння або з розумінням, в неповному обсязі (елементи, фрагменти, основні положення, основний навчальний матеріал), в повному обсязі, правильно або з помилками та неточностями тощо;

- характеристики якості знань: глибокі, узагальнені, системні, міцні, осмислені, гнучкі, дійові;

- характеристики відповіді здобувача освіти: цілісність, повнота, логічність, обгрунтованість, правильність;

- рівень застосування знань, умінь, навичок і компетентностей для виконання практичних або контрольних завдань: усвідомлено або неусвідомлено, в неповному обсязі, повному обсязі, за типовим алгоритмом (послідовністю дій), за самостійно розробленим алгоритмом, правильно або з помилками та неточностями;

-рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, систематизувати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити висновки тощо;

- рівень застосування довідкової, технічної, конструкторсько-технологічної документації в навчальній діяльності;

- характер помилок та здатність їх виправляти;

- самостійність оцінних суджень.

При визначенні навчальних досягнень здобувачів освіти з   професійно – практичної підготовки аналізу підлягають:

- рівень професійних знань, необхідних для виконання даної роботи;

- рівень володіння прийомами та технологічними операціями, необхідний для виконання даної роботи;

- рівень самостійності здобувача освіти у процесі організації роботи та виконання навчально-виробничого завдання: з допомогою, з консультативною допомогою майстра виробничого навчання (наставника виробничої практики, інструктора), самостійно;

- характер виконання навчально-виробничого або контрольного завдання (за типовим або самостійно складеним алгоритмом; в типовій, ускладненій або нестандартній ситуації);

- обсяг і правильність виконання навчально-виробничого або контрольного завдання;

- уміння користуватися різними видами технічної та конструкторсько – технологічної документації та розробляти її види;

- уміння застосовувати прийоми самоконтролю виробничих дій та методи контролю за якістю роботи;

- відповідність результату роботи вимогам кваліфікаційної характеристики з обраної професії відповідного ступеня П(ПТ)О на даний період навчання;

- рівень виконання діючих якісних і кількісних показників (норми виробітку, норми часу тощо);

- уміння дотримуватись нормативів витрат матеріалів та інших ресурсів в процесі виконання роботи;

- характер помилок та здатність їх виправити;

- рівень опанування основами професійної культури та здатності до продуктивної і творчої співпраці в колективі;

- уміння організувати робоче місце;

- рівень дотримання правил охорони праці.

Ці орієнтири покладені в основу виокремлення чотирьох рівнів навчальних досягнень здобувачів освіти:  початкового, середнього, достатнього, високого, які формуються на основі 12-ти бальної шкали оцінювання.

I рівень - початковий

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

на початковому рівні

IІ рівень - середній

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів                                           освіти на середньому рівні

IІІрівень - достатній

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

на достатньому рівні

IVрівень - високий

Критерії оцінювання навчальних досягнень                                                                здобувачів освіти на високому рівні

На підставі наведених Типових критеріїв та у відповідності з вимогами стандартів П(ПТ)О з професій, що грунтуються на компетентнісному підході та модульному структуруванні, в ліцеї розробляються:

- критерії кваліфікаційної атестації випускників (разом з роботодавцями), які погоджуються з регіональними органами освіти;

- критерії оцінювання професійних компетентностей здобувачів освіти з навчальннх предметів загальнопрофесійної, професійно-теоретичної, професійно – практичної підготовки, що формуються викладачами і майстрами виробничого навчання та ухвалюються відповідними методичними комісіями ліцею.

Зазначені критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти використовуються у ліцеї під час визначених законодавством видах контролю за навчально-виробничим процесом, причому бали 1-3 відповідають параметру –«не знає/не вміє», 4-12 - «знає/вміє». Оцінювання набутих компетентностей під час Державної або проміжної (поетапної) кваліфікаційної атестації здійснюється за параметрами: «знає – не знає»; «уміє – не вміє».

Процедурами, що забезечують оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в ліцеї є поточний, тематичний, за навчальним модулем, проміжний і вихідний контроль.

Поточний контроль передбачає поточне оцінювання здобувачів освіти з предметів загальнопрофесійної та професійно-теоретичної підготовки, яке визначається на підставі усних та письмових відповідей, рівня виконання контрольних та домашніх робіт, лабораторно-практичних завдань та інших форм контролю, що не суперечать етичним та медико-педагогічним нормам.

Поточні оцінки під час уроку виробничого навчання виставляються за підсумками виконаного здобувачами освіти кожного навчально-виробничого завдання, а також шляхом спостереження за правильністю виконання прийомів, організацією і культурою праці, за використанням обладнання, інструментів, пристосувань та виконанням вимог охорони праці.

Формами поточного оцінювання є:

- індивідуальне, групове та фронтальне опитування;

- робота з таблицями, графіками, схемами;

- робота з кресленнями, інструкційно-технологічними картами;

- виконання різних видів письмових робіт, тестів;

- взаємоконтроль здобувачів освітиу парах і групах;

- самоконтроль тощо.

Тематичне оцінювання застосовується під час тематичного контролю навчальних досягнень здобувачів П(ПТ)О після завершення опрацювання теми РНП з предметів (модулів) загальнопрофесійної, професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки.

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнівської молоді забезпечує:

- усунення безсистемності в оцінюванні;

- підвищення об'єктивності оцінки набутих компетентностей;

- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

- концентрацію уваги здобувачів освіти до найважливіших змістовних аспектів кожного предмета.

Навчальні досягнення здобувачів освіти з предметів теоретичного навчання за семестр визначаються поточними та тематичними оцінками; з професійно-практичної підготовки на підставі поточних і тематичних оцінок та оцінювання перевірних робіт. Семестрова оцінка виставляється за умови проходження учнівською молоддю передбачених тематичних атестацій.

Оцінювання за навчальним модулем здійснюється з предметів теоретичного та виробничого  навчання  після  оволодіння здобувачами освіти кожного  навчального  модуля.

Проміжне оцінювання здійснюється в межах проміжного контролю і передбачає проведення семестрових заліків, річних підсумкових заліків, проміжної кваліфікаційної атестації, індивідуальних завдань. Річні оцінки виставляються на підставі семестрових навчальних оцінок та заліків з предметів, що передбачені робочим навчальним планом.

Підсумкові оцінки з навчальних предметів виставляються на підставі річних оцінок та атестації. З предметів, що не виносяться на атестацію, підсумковими є річні оцінки. Оцінки навчальних досягнень з професійно-практичної підготовки за рік виставляються на підставі поточних і тематичних оцінок та оцінювання перевірних робіт.

Вихідний контроль передбачає державну кваліфікаційну атестацію, яка включає:

- кваліфікаційну пробну роботу, яка відповідає вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника відповідного кваліфікаційного рівня;

- державна кваліфікаційна атестація (захист дипломної роботи, проєкту чи творчої роботи, що їх замінює). Державна або проміжна (поетапна) кваліфікаційна атестація проводиться за результатами здобуття кожної професійної кваліфікації.

Терміни проведення контрольних, перевірних робіт визначаються відповідним затвердженим графіком. Періодичність і форми проміжного та вихідного контролю визначаються робочими навчальними планами.

Основними документами обліку результатів поточного, тематичного, занавчальним модулем, проміжного контролю є журнали теоретичного і виробничого навчання установленої форми.

Результати проміжної та державної кваліфікаційної атестації заносяться до протоколу встановленого зразка, потім до журналу обліку теоретичного і виробничого навчання та до зведеної відомості.

До атестації з навчальних предметів, що входять до додатку до диплома (свідоцтва), допускаються здобувачі освіти, які мають річні оцінки не нижче 4 балів з професійно-практичної підготовки і з усіх навчальних предметів (професійно-теоретичної, загальнопрофесійної підготовки тощо), що входять до додатку до диплома (свідоцтва).

5.3 Академічна доброчесність здобувачів освіти

Система та механізми забезпечення  в ліцеї академічної доброчесності здобувачів освіти висвітлені в Положенні про академічну доброчесність (далі - ПАД) ліцею, в тому числі:

- умови дотримання академічної доброчесності;

- відповідальність за порушення академічної доброчесності;

- заходи з попередження фактів порушення норм академічної доброчесності та професійної етики;

- встановлення фактів порушення академічної доброчесності здобувачам освіти та притягненняїх до академічної відповідальності;

- оскарження рішення про встановлення факту порушення академічної доброчесності здобувачів освіти;

- порядок попередження та встановлення фактів порушення учасниками освітнього процесу академічної доброчесності і професійної етики.

Розділ 6

Педагогічна діяльність педагогічних працівників

Критерії і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників застосовуються з метою організації їх безперервного розвитку тамотивування до системного вдосконалення професійних компетентностей.

6.1 Критерії оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Критерії розроблені для наступних категорій педагогічних працівників: викладачів, майстрів виробничого навчання, методистів, соціального педагога,практичного психолога, вихователів, керівників гуртків.

Критерії для зазначених категорій працівників наведені в Положенні про рейтингову систему оцінювання діяльності педагогічних працівників ліцею (далі - ПРС), яке затверджене на зaciданні педагогічної ради колективу і є невід’ємною частиною ВС П(ПТ)О ліцею.

У ПРС регламентуються кількісні норми бального оцінювання відповідно до виконання основних показників кожною категорією педагогічних працівників; описано методику розрахунку індивідуального рейтингу педагогічного працівника та організаційні аспекти щодо процесу подання і обробки даних для розрахування рейтингів педагогічних працівників.

6.2 Процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних

працівників

Процедурами оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників визначені: призначення на посаду, атестація, підвищення кваліфікації.

Призначення на посаду педагогічного працівника здійснюється відповідно наказу навчального закладу.

Процедура атестації педагогічних працівників - це система заходів, спрямованана всебічне та комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання. Атестація здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників і є обов'язковою.

Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності освітнього процесу.

Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об'єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності.

Комплексну оцінку діяльності педагогічних працівників за міжатестаційний період здійснює атестаційна комісія I рівня (у випадку присвоєння кваліфікаційних категорій: «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії» «спеціаліст першої категорії») та атестаційна комісія III рівня (у випадку присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічних звань: «старший викладач», «викладач-методист», «вихователь-методист», «майстер виробничого навчання I категорії», «майстер виробничого навчання II категорії»).

Атестаційна комісія вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування уроків, позаурочних заходів, вивчення рівня навчальних досягнень здобувачів П(ПТ)О з предмета, що викладає педагогічний працівник, ознайомлення з навчальною документацією щодо виконання педагогічним працівником своїх посадових обов'язків, його участі у роботі методичної комісії, фахових конкурсах та інших заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи, тощо.

Зазначена процедура може бути черговою або позачерговою. У переважній більшості педагогічні працівники проходять чергову атестацію, яка здійснюється неменше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

Позачергова атестація проводиться з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду), педагогічного звання не раніш як через два роки після присвоєння попередньої.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді; викладачам, вихователям, соціальним педагогам, практичним психологам присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання; майстрам виробничого навчання, керівникам гуртків – встановлюються тарифні розряди. Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Необхідною умовою чергової атестації є обов'язкове проходження не рідше одного разу на п'ять років підвищення кваліфікації педагогічних працівників на засадах вільного вибору форм навчання, програм і суб’єктів підвищення кваліфікації. Ця вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п'ять років після закінчення вищого навчального закладу.

Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі П(ПТ)О та забезпечення якості П(ПТ)О.

Відповідно до Закону України «Про освіту» загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Для викладачів загальноосвітніх предметів передбачене щорічне підвищення кваліфікації (не менше 30 годин). Для викладачів і майстрів виробничого навчання, які проводять освітній процес з предметів загальнопрофесійної, професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки, не встановлено чіткої регламентації обсягу навчального часу за роками, але загальна кількість академічних годин за міжатестаційний період має бути не менше 150.

За результатами успішного проходження відповідного навчання (курсів) суб’єктом підвищення кваліфікації надається свідоцтво або сертифікат про підвищення кваліфікації педагогічного працівника з вказівкою кількості відпрацьованих академічних годин, які є дійсними упродовж п’ятьох років.

Окрім підвищення кваліфікації законодавчов изначено процедуру сертифікації педагогічних працівників. На відміну від атестації і підвищення кваліфікації сертифікація відбувається на добровільних засадах, виключно за ініціативою педагогічного працівника.

6.3 Система та механізмизабезпечення в ліцеї академічної доброчесності педагогічних працівників

Система та механізми забезпечення в ліцеї академічної доброчесності педагогічних працівників висвітлені в Положенні про академічну доброчесність (далі - ПАД) ліцею, в тому числі:

- умови дотримання академічної доброчесності;

- відповідальність за порушення академічної доброчесності;

- заходи з попередження фактів порушення норм академічної доброчесності та професійної етики;

- встановлення фактів порушення академічної доброчесності;

- оскарження рішення про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення до академічної відповідальності.

Розділ 7

Управлінські процеси

7.1 Критерії та процедури оцінювання управлінської діяльності

Критерії і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників спрямовані на забезпечення якості П(ПТ)О в ліцеїі ґрунтуються на неухильному дотриманні вимог законодавства.

Управлінський цикл передбачає стратегічне та поточне планування освітньої діяльності, організацію освітнього процесу, здійснення моніторингу виконання поставлених завдань та інші дії. Важливими процедурами, що забезпечують якість управлінських процесів, є планування всіх напрямів діяльності ліцею, визначення режиму його роботи, прийняття на роботу та звільнення працівників, забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення, випадки булінгу тощо.

Критерії оцінювання рівня управлінської діяльності керівних працівників ліцею формуються відповідно до 12-ти вимог (правил), що наводяться нижче.

Вимога 1. Організаційно-правові засади діяльності ліцею:

1.1. У ліцеї наявні установчі, реєстраційні та дозвільні документи, що відповідають вимогам нормативно-правових актів.

1.2. В ліцеї наявні організаційні та розпорядчі документи, що відповідають вимогам нормативно-правових актів.

Вимога 2. Наявність стратегії розвитку та системи планування:

2.1. У ліцеї затверджено стратегію та програму його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

2.2. У ліцеї річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії та програми його розвитку.

2.3. У ліцеї здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості П(ПТ)О.

2.4. Керівництволіцеюпланує та здійснює заходи щодоутримання у належномустанібудівель, приміщень, обладнання.

Вимога 3. Формування контингенту здобувачів освіти:

3.1. Прийом на навчання здобувачів освіти здійснюється відповідно до правил прийому в межах затвердженого регіонального замовлення та згідно з укладеними угодами з юридичними і фізичними особами.

3.2. Чисельність здобувачів освіти відповідає ліцензійному обсягу ліцею.

3.3. В ліцеї здійснюється професійно-орієнтаційна робота (заходи щодо професійної орієнтації населення на підготовку та отримання робітничої професії.

Вимога 4. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників:

4.1. Директор ліцею формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та РНП.

4.2. Керівництво ліцею мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, впровадження інновацій.

4.3. Керівництво ліцею сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Вимога 5. Раціональність та ефективність використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази:

5.1. В ліцеї організовано надання платних освітніх та інших послуг.

5.2. Ліцей співпрацює з роботодавцями, їх організаціями та об’єднаннями, громадськими організаціями та об’єднаннями, іншими фізичними та юридичними особами з метою залучення фінансових, інших ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку.

5.3. Професійно-практична підготовка здобувачів освіти здійснюється у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції та наданням послуг, що реалізується згідно із законодавством України.

Вимога 6. Організація освітнього процесу на основі конструктивної співпраці з роботодавцями, їх організаціями та об’єднаннями:

6.1. В ліцеї створюються необхідні умови для проведення професійно – практичної підготовки здобувачів освіти (у тому числі в умовах виробництва).

Вимога 7. Результативність (якість) освітньої діяльності:

7.1. Результати поточного, тематичного, проміжного та вихідного контролю навчальних досягнень здобувачів освіти відповідають фактичному рівню.

7.2. У ліцеї кваліфікаційна атестація проводиться у формі державних кваліфікаційних іспитів або кваліфікаційних іспитів.

7.3. Ліцей сприяє працевлаштуванню випускників, що здобували освіту за регіональним замовленням.

Вимога 8. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності:

8.1. Ліцей впроваджує політику академічної доброчесності та сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Вимога 9. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників ліцею:

9.1. Керівництво ліцею дотримується встановлених вимог щодо правил і процедур оцінювання їх діяльності.

Вимога 10. Стипендіальне забезпечення та соціальний захист здобувачів освіти:

10.1. Здобувачі освіти на період навчання забезпечуються гуртожитком, стипендіями.

10.2. В ліцеї організовано соціальний захист здобувачів освіти.

Вимога 11. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії ліцею з місцевою громадою:

11.1. В ліцеї створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

11.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

11.3. Керівництво ліцею створює умови для розвитку громадського самоврядування.

11.4. Керівництво ліцею сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

11.5. Режим роботи ліцею та розклад занять враховують вимоги РНП, вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

11.6. В ліцеї створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Вимога 12. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм:

12.1. Керівництво ліцею сприяє створенню  психологічно-комфортного середовища, яке забезпечує взаємну довіру та конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків (осіб, які їх замінюють), педагогічних та інших працівників ліцею.

12.2. Ліцей оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих  загальнодоступних ресурсах. Процедурами оцінювання управлінської діяльності керівних працівників є: атестація, підвищення кваліфікації.

Атестація керівних працівників (директора та його заступників) здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, є обов'язковою і проводиться один раз на 5 років атестаційною комісією III рівня. У процесі вивчення професійної діяльності керівних кадрів атестаційна комісія з'ясовує:

- виконання програми розвитку ліцею та результати інноваційної діяльності;

- стан організації навчальної та виховної роботи, додержання вимог стандартів П(ПТ)О;

- результати державної атестації ліцею;

- результати перевірок, проведених Державною інспекцією навчальних закладів, місцевими органами управління освітою та іншими органами державного нагляду (контролю);

- додержання вимог щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов навчання здобувачів освіти;

- підсумки моніторингу роботи з педагогічним колективом та іншими працівниками ліцею;

- ефективність взаємодії з громадськими організаціями та органами учнівського самоврядування;

- додержання педагогічної етики, моралі;

- звіти керівника про свою роботу на загальних зборах колективу ліцею.

Атестаційна комісія III рівня  за результатами атестації керівних кадрів ухвалює такі рішення:

- директор (заступник директора) відповідає займаній посаді;

- директор (заступник директора) відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією;

- директор (заступник директора) не відповідає займаній посаді.

Необхідною умовою атестації керівних працівників є обов'язкове проходження не рідше одного разу на п'ять років підвищення кваліфікації. Засади цієї процедури та терміни її проходження єдині для керівних та педагогічних кадрів.

Розділ 8

Механізми реалізації ВС П(ПТ)О

Механізми реалізації ВС П(ПТ)О передбачають здійснення періодичного моніторингу (додаток 1) та самооцінювання (раз на рік) компонентів ВС П(ПТ)О за визначеними напрямами відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур ліцею на основі ефективних методів збору інформації та відповідного інструментарію.

Методами збору інформації визначені: спостереження, опитування (анкетування), вивчення документації.

Процедури та результати оцінювання узагальнюються і відображаються у табличній формі (додаток2), яка містить наступні графи:

-  напрями, компоненти, критерії та індикатори оцінювання (по вертикалі);

-     періодичність оцінювання, відповідальні за оцінювання, методи збору інформації та інструментарій, форма узагальнення інформації, управлінське рішення (по горизонталі).

Отримана інформація оцінюється за цифровою чотирирівневою (десятирівневою) шкалою (додаток 3) та орієнтовними рівнями оцінювання ліцею щодо дотримання ним вимог/правил організації освітніх і управлінських процесів та внутрішньої системи забезпечення якості освіти (додаток 4) спочатку за індикаторами, потім узагальнюється за критеріями, компонентами, напрямами і в цілому по ліцею (додаток 5). Результати оцінювання та узагальнення передаються адміністрації ліцею для ухвалення відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості П(ПТ)О у ліцеї.